ДОСВІД РОБОТИ

Розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури

Актуальність педагогічного досвіду

      Компетентнісно орієнтований підхід до формування змісту освіти є новим концептуальним орієнтиром   середньої освіти. Формуючи модель випускника , учитель повинен дбати не лише про вагу знань, які учень отримає за роки навчання у школі, а й про те, наскільки він зможе використати ці знання для досягнення успіху у житті і наскільки він готовий самореалізуватися як особистість, наскільки  розуміє своє призначення, життєві цілі, сенс  життя.  

   Виконуючи завдання Національної доктрини розвитку освіти в Україні, освітяни переходять на особистісно орієнтовані технології  навчання, змінюють зміст  отримання освіти.  Зокрема, процес передачі знань або інформації замінюють формуванням досвіду, здатністю здійснювати аналіз, синтез, виробленням вмінь критично перевіряти інформацію та створювати власні переконання.

   Для   виховання комунікативної особистості, що здатна висловлювати свої думки, приймати правильні рішення, порівнювати різні точки зору найбільш придатною  є технологія критичного мислення.

  Актуальність застосування технології критичного мислення:

•     забезпечити умови для розвитку творчої особистості дитини;

•  сприяти виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

•  сприяти позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

•     гарантувати досягнення певного стандарту освіти;

•    забезпечити особистісно орієнтовану модель навчання;

•   уможливити оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Мета досвіду:

-         створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках словесності;

-         створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

-         розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини ;

-          пробудження мотивації до розвитку особистості;

-         удосконалення аналітичних здібностей.

     

Теоретичну базу досвіду становлять праці О.П.Мокрогуза, В. Д. Шарко, Д. Л. Десятова, які систематизували прийоми критичного мислення під час використання на різних етапах уроку. Н. І. Солошко розкрив аспекти застосування методів критичного мислення під час інтегрованих уроків. 

Л. М. Головашкіна акцентує увагу на необхідності розвитку вмінь і навичок працювати самостійно під час підготовки домашніх завдань.

Розуміння науковцями трактування критичного мислення можна зобразити у порівняльній таблиці.

Прізвище  науковця	Розуміння терміну
Дж. Стілл, К. Мередіт	Критичне мислення – це процес, подібний до читання, письма, слухання.  Це активний скоординований і складний процес, який передбачає міркування з якихось сутнісних питань. Він починається із залученням інформації і закінчується прийняттям рішення.
Д. Клустер	У критичному мисленні інформація є початковим , а не кінцевим пунктом мислення.
Пауло  Фрейде	Критичне мислення - проблемно-визначальна освіта, застосовуючи яку, учні займаються розв’язанням  взятих з життя реальних проблем.
В.Д. Шарко	Критичне мислення – це складний процес, що починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення
К. О. Баханов	Критичне мислення - це форма творчого  відображення дійсності людиною,  якій притаманний розгляд ідей з багатьох точок зору відповідно до їхніх змістових зв’язків та порівняння їх з іншими ідеями.
Є. Полюдова	Критичне мислення – це уміння вибрати з усього суб’єктивного саме те, що приваблює саме тебе; уміння пояснити свій вибір, сформувати життєву позицію з певного питання.
Н. Юліна	Критичне мислення – це мислення вищого порядку.

         Наведені розуміння відрізняються звучанням, але мають схожий зміст, тому що визначають критичне мислення як процес, який передбачає постановку питання і пошук відповіді, визначення проблеми і знаходження шляхів її розв’язання.

        Упровадження  в практику технології критичного мислення вимагає в першу чергу розуміння ознак критичного мислення.  На думку І.П.  Лісовець та Л.М.Ковінько, найважливішою ознакою критичного мислення є самостійність, бо мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно носить індивідуальний характер. Друга характерна ознака критичного мислення – інформація є відправним, а не кінцевим  пунктом критичного мислення. Щоб дійти певного висновку, треба опрацювати  безліч фактів, ідей, текстів, теорій. По-третє,  критичне мислення починається з постановки запитань і з’ясування проблем, які слід розв’язати.Четверта ознака – критичне мислення вимагає переконливої аргументації. Людина, здатна критично мислити, усвідомлює, що існують різні способи вирішення тієї самої проблеми. Вона знаходить їх, відбирає найдоцільніші й доводить, що обраний спосіб є найлогічнішим та найоригінальнішим. По- п’яте, критичне мислення є мисленням соціальним.

   Із вище сказаного можна зробити висновок, що критичне мислення містить у собі не тільки розвиваюче, пізнавальне, навчальне навантаження, а й виховне. Застосування критичного мислення досягається завдяки наступним етапам:

-         «виклик -  осмислення –роздум»;

-         сприйняття інформації;

-         аналіз висновків із інформації;

-         зіставлення їх із протилежними точками зору;

-         розробка системи доказів;

-         прийняття рішення.

 Формування та розвиток критичного мислення здійснюється завдяки застосуванню таких інноваційних технологій :

-         науково - дослідницька робота;

-         проектна технологія;

-          блокова система;

-          технологія ситуативного моделювання;

-          опрацювання дискусійних питань;

-         ігрові технології.

 Від етапів критичного мислення  залежать методи і прийоми .

   На першій стадії «Виклик » учні аналізують свої знання з теми, демонструють первинні знання. На цьому етапі вдалими будуть прийоми «Мозкова атака», «Ключові терміни»,  «Журналістські запитання» , «Знаємо - хочемо дізнатися -  дізналися», «Дошка запитань».

.  На другій стадії  «Осмислення» доцільними будуть прийоми «Таблиця пропозицій»,  «Ажурна пилка»,  «Лінгвістичний експеримент», «Чарівна скринька».   На третій стадії « Роздуми» можна застосувати  прийоми «Круглий стіл», «Дебати»,  «Так - ні» , метод проектів та його різновиди, підсумкове портфоліо,   прийом «Якщо б ...».

 У своїй роботі я частіше всього використовую  прийоми  «Мозковий штурм»,  «Гронування», «Мікрофон», прийом «Інформаційний пакет», метод незакінчених речень.

         Наведу приклади використання деяких прийомів у своїй роботі.

   У 5 класі під час вивчення драми –казки Олександра Олеся  «Микита Кожум’яка» на початку уроку розкладаю картки із записаними на них термінами: п’єса, дія, антракт, ремарка, діалог, драматичний твір, гіпербола. Учні вибирають картку і дають визначення терміну , а на підсумковий урок готують  бліц – інсценування уривків казки.

  У середніх класах досить ефективним є літературні диктанти , зокрема  «Істинне – хибне» або « Так - ні», де учні свою згоду позначають знаком плюс (  + ), а незгоду  знаком мінус (-).Наприклад: під час закріплення теоретичного матеріалу про різновиди обрядових пісень у 6 класі проводжу самооцінювання за  цією технологією .

1	Обрядова поезія виникла після прийняття християнства	-
2	Русалки були добрими істотами, тому що про них склали русальні пісні	-
3	Купальські пісні виконувалися під час купання в річці	-
4	Жниварські пісні поділяються на зажинкові, жниварські та обжинкові	+
5	У жниварських піснях прославляється праця хлібороба	+
6	У колядках простих селян називали князями, боярами.	+

          Цей  прийом можна застосовувати на етапі перевірки домашнього завдання  або засвоєння нових знань. Схожим є прийом «Лови помилку». Розповідаючи про письменника  або  його твір, навмисне припускаюся помилки. Учні мають її виправити.

   Цікавим є прийом,  який спонукає до уважного вивчення життєпису письменника , змісту його творів є рольова гра , Прес –конференція. Один учень або кілька «вживаються» в роль митця. Інші готують для нього  низку запитань. Спираючись на здобуті з підручника та інших джерел знання, 

«письменник» дає інтерв’ю.

          Універсальними збудниками думки та емоцій є також прийоми  «Незакінчені речення», «Мікрофон» «Формула початку». Ось які формули  початку можна  застосувати на стадії рефлексії:

  -Я прийшов до цього рішення, бо …

  - На цьому уроці найважливішим відкриттям для мене було…

Ефективними прийомами та способами формування критичного мислення вважаю такі, як вивчення понять, рецензування, обговорення прочитаного, написання есе, доведення або спростування гіпотези.

У результаті такої цілеспрямованої роботи учні створюють конструкт  на

базі готового конструкту, усвідомлення і передають своє власне   мислення

своїми власними словами. Таким чином, особисті знання переходять на рівень самоусвідомлення, формується власна учнівська “схема” для мислення про певну тему чи ідею.

Як оптимальну можна запропонувати таку модель уроку:

1 етап — Організаційний.

               Учитель перевіряє підготовку учнів до заняття, сприяє організації уваги учнів.

2 етап — Актуалізація опорних знань.

               Учитель сприяє відтворенню знань, умінь, життєвого досвіду учнів.

3 етап — Зіткнення учнів з проблемою й висловлення   первинних гіпотез.                Учитель пропонує проблемну ситуацію, яка може ґрунтуватися на здивування або пов'язана з інтелектуальним утрудненням.

Учням пропонують суперечливі факти, теорії, точки зору. Учні усвідомлюють сутність утруднення та шукають способи розв'язання проблеми шляхом здогадки або висунення гіпотез.

4 етап — Визначення теми й мети уроку.

                Учні за допомогою вчителя  формулюють навчальну проблему та через неї тему й мету уроку.

5 етап — Робота над гіпотезами, висловленими учнями.

                Учні збирають та аналізують дані, необхідні для розв'язання проблеми Учитель сприяє  актуалізації життєвого досвіду учнів, спонукає дітей до висунення ідей.

6 етап — Обговорення гіпотез. Загальний висновок.

                Учні визначають причиново-наслідкові зв'язки, формулюють висновки щодо проблемного    питання запропонованого на початку уроку.

7 етап — Підсумковий.

                Учитель проводить бесіду, підбиває підсумок уроку,  коментує відповіді та роботу учнів.

8 етап — Домашнє завдання.

                Учитель сприяє розумінню учнями цілей, змісту й  способів виконання домашнього завдання.

Поєднання на уроці асоціативного, образного мислення учнів із глибоким аналізом тексту на матеріали образності, первинного враження,  візуалізації дає змогу синтезувати чуттєві й інтелектуальні начала для сприйняття художнього твору, глибоко розуміти природу мистецтва, духовно розвиватись, тонко відчувати, співчувати й співпереживати.

                       

                                     Висновки і пропозиції

Запровадження досвіду з формування критичного мислення сприяє формуванню інтелектуально розвиненої, високодуховної людини та розвитку її творчих здібностей.

Спостереження довели, що такий підхід у роботі з учнями 5-6 класів розвиває інтелектуальну й духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює активність учнів на уроці; дає можливість самореалізації та самоствердження дитини як особистості. Розвиток критичного мислення особливо посилюється під час активних форм роботи, під час аналізу творів та

проведення позакласних заходів.

У результаті цілеспрямованої роботи з формування критичного мислення учні вміють виконувати складні мисленнєві операції, відповідати на запитання високого рівня, інтерпретувати текст, виробляти свій контекст і         самостійно навчатися. Формуються творчо розвинені особистості з критичним мисленням, здатні до самоосвіти, самопізнання, самореалізації, самооцінювання та спроможності діяти самостійно за будь-яких обставин.

Я впевнена, що зацікавити, повести за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку. Адже ще  В.О. Сухомлинський закликав: “Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших...”